СТОРІНКА СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА

Для Вас, батьки!

Соціальний педагог – це педагогічний працівник, основна мета роботи якого полягає у забезпеченні соціально-правового захисту учнів школи та попередженні впливу негативних соціальних чинників на формування та розвиток особистості дитини.

У школі він є громадським інспектором з охорони дитинства.

Розклад соціального педагога:

понеділок 15.00-16.00

вівторок 15.00-16.00

середа 9.00-16.00

четверг 14.00-16.00

п'ятниця 15.00-16.00

ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ БАТЬКІВ

Батьки учнів та особи, які їх замінюють, мають право:

· обирати форми навчання і виховання дітей;

· створювати батьківські громадські організації

та брати участь в їх діяльності, обирати і

бути обраними до батьківських комітетів

та органів громадського самоврядування;

· звертатися до органів управління освітою, директора школи і органів громадського самоврядування з питань навчання, виховання дітей;

· приймати рішення про участь дитини в науковій, пошуковій та інноваційній діяльності навчального закладу;

· брати участь у заходах, спрямованих на поліпшення організації навчально-виховного процесу та зміцнення матеріально-технічної бази навчального закладу;

· на захист законних інтересів дітей в органах громадського самоврядування навчального закладу та у відповідних державних, судових органів.

Батьки та особи, які їх замінюють, є відповідальними за здобуття дітьми повної загальної середньої освіти, їх виховання і зобов'язані:

· створювати умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти за будь-якою формою навчання;

· поважати честь і гідність дитини та працівників навчального закладу;

· постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;

· виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до Вітчизни, сім'ї, державної та рідної мов, повагу до національної історії, культури, цінностей інших народів;

· виховувати у дітей повагу до законів, прав, основних свобод людини.

У разі невиконання батьками і особами, які їх замінюють, обов’язків, передбачених законодавством України, навчальний заклад може порушити клопотання про відповідальність таких осіб, у тому числі позбавлення їх батьківських прав.

Забезпечення

системного підходу

до роботи з батьками

важковиховуваних учнів

В Законі Україні! про загальну середню освіту, Державній національній програмі "Освіта" визначено основні завдання організації родинного виховання і освіти як важливої ланки виховного процесу. Успішне виконання цих завдань залежить як від взаємодії школи і сім’ї у вихованні підростаючих поколінь, так і від забезпечення системного підходу до роботи з батьками.

Сім'я як соціальний інститут завжди була в центрі уваги дослідників. Творча спадщина вітчизняних і зарубіжних вчених (педагогів, психологів, соціологів) в галузі сім’ї велика і багатогранна.

Соціальні дослідження розглядають проблеми сім’ї у її структурі, як мікросередовище, типи сімей, рольові функції її членів, тощо. Під структурою сім’ї наука розглядає структуру комунікації, при вивченні якої найбільш важливим вважається встановлення міжособистісних каналів комунікації і характеру їх функціонування, є важливою передумовою успішного виконання сім'єю її виховних функцій. Виховання як процес історично зумовлений, у всіх поколінь зазнає змін щодо форм, а не суті

( виховуємо завжди гармонійно розвинену людину).

Процес виховання підростаючого покоління можна умовно поділити на три види:

- суспільне

- сімейне

- особисте (самовиховання)

Особливо проблематичним є сімейне виховання. На його орієнтації не можуть не впливати соціальні чинники, розвиток країни та інше.

Сімейне виховання - вид непрофесійної педагогічної діяльності, яку виконують батьки. Згідно з конституцією України громадяни зобов'язані турбуватись про виховання дітей, готувати їх до самостійного життя, продовження роду, створити умови для їх самореалізації.

Сім'я - це природній різновіковий колектив, членів якого об'єднують не лише кровні, близькі стосунки, але і традиції, моральні, правові норми, турбота про виховання дітей, спільне проживання і домашнє господарство.

Хороша сім'я - це такий колектив, де всі члени правильно будують свої взаємостосунки, поважають один одного, мають спільні мету та інтереси, чітко розподілені обов'язки, відповідальність між членами. Тому в такому колективі створюються благополучні передумови для формування особистості.

Організація життя сім’ї повинна бути таким чином, щоб самостійність дітей, яка базується на притаманних вікових потребах в діяльності, поєднувалась з керівництвом дорослих.

Примірна структура системи роботи з батьками:

- вивчення соціального складу сім'ї, матеріального становища, педагогічної культури, індивідуально-психологічних особливостей батьків, сімейного мікроклімату;

- психолого-педагогічний всеобуч батьків;

- батьківські збори (конференції);

- батьківські комітети школи, класу;

- рада батьків;

- консультпункти (індивідуальні, групові консультації);

- дні відкритих дверей для батьків;

Форми роботи з батьками:

- лекції, консультації з питань теорії та методики родинного виховання;

- бесіди (індивідуальні, групові, колективні);

- прес-конференції "Ми і наші діти";

- усні журнали;

- диспути;

- зустрічі "за круглим столом";

- конференції з обміном досвідом родинного виховання;

- перегляд фільмів на педагогічні теми;

- читацькі конференції по обговоренню педагогічної літератури, періодичної преси з питань родинного виховання;

- вечори запитань і відповідей;

- родинні мости, (зустрічі) з батьками та обговорення проблем виховання дітей.

Самою розповсюдженою формою роботи з батьками являються класні батьківські збори. Вони повинні стати школою освіти батьків, повинні розширювати їхній психолого-педагогічній кругозір, стимулювати бажання стати добрими батьками. На батьківських зборах аналізуються навчальні досягнення учнів, їхні можливості, ступені просування класу в навчальній діяльності. Батьківські збори - це можливість демонстрації досягнутих дитиною успіхів. Розмова повинна йти не про бали, а про якість знань і міру інтелектуальних зусиль, що відповідають пізнавальній і моральній мотиваціям. До батьківських зборів необхідно готувати виставки творчих робіт учнів, їхні досягнення не лише в навчальній діяльності. Є багато варіантів проведення батьківський зборів. Тематика і методика зборів повинна враховував вікові особливості учнів, рівень освіченості й зацікавленості батьків, цілі та завдання виховання, що стоять перед навчальним закладом.

Рекомендації з проведення батьківських зборів:

• батьківські збори мають просвіщати батьків, а не констатувати помилки і невдачі дітей у навчанні

• тема зборів повинна враховувати вікові особливості дітей;

• збори повинні мати як теоретичний так і практичний характер: аналіз ситуацій, тренінги, дискусії, ділові ігри, тощо;

• збори - не місце для обговорення та осуду дітей.

ачаєте самоконтроль.

Тому необхідно шукати способи зупинки самого себе, «зробити паузу». На цій стадії важливо «взяти перерву» зусиллям волі перервати свої дії:

- зробити паузу в спілкуванні (помовчати кілька хвилин, замість того, щоб з роздратуванням відповідати на несправедливе зауваження);

- порахувати до 10;

- вийти з приміщення;

- переміститися в іншу, віддалену частину приміщення.

Якщо втрата самовладання відбулася на роботі, доцільно перевести свою енергію в іншу форму діяльності, зайнятися чим-небудь іншим, що дасть можливість зняти напругу:

- перебрати свої ділові папери, полити квіти на підвіконні, заварити чай;

- вийти в коридор (звичайно, на перерві, але якщо, то...) і поговорити з колегами на нейтральні теми (про погоду, покупки й ін.);

- підійти до вікна і подивитися на небо і дерева, порадіти сонцю, дощеві або снігові;

- звернути увагу на людей, що йдуть вулицею. Спробувати уявити, про що думають ці люди;

- зайти в туалетну кімнату і на 2-3 хвилини опусти долоні під холодну воду тощо.

Такі "перерви" потрібно робити якнайчастіше в ті моменти, коли відбувається втрата самоконтролю. Важливо, щоб дія "зупинки себе" ввійшла у звичку.

Відключайтесь від негативних ситуацій з використанням подиху.

Глибоко вдихніть і затримайте подих, наскільки можете. Про що думає людина, затримавши подих? Про проблеми на роботі, сімейні неприємності, фінансові ускладнення? Звичайно, не думає, і навіть не може думати, тому що в неї на це немає часу. Вона цілком поглинена бажанням відновити нормальний подих. Це бажання заслоняє всі проблеми повсякденності.

Таке перенастроювання розуму, викликане життєво важливою потребою, можна назвати "створенням конкуруючої домінанти".

Подих є життя. Затримуючи його, Ви позбавляєте організм потреби, у порівнянні з якою всі інші відходять на задній план і, хоч на мить, але втрачають свою актуальність. Ця мить – Ваш виграш. Використовуйте його, щоб вийти з-під прямого впливу негативного чинника. Для цього з видихом розслабтеся і при черговому вдиху ледве відхиліться назад, підніміть підборіддя і злегка відкиньте голову.

При виникненні надмірного емоційного напруження зануртеся в "тут і зараз", сконцентруйтеся на своєму подиху. Почувайте тільки свій подих. Сядьте з випрямленою спиною і рахуйте свої подихи: "раз" при вдиху, "два" при видиху, "три" при новому вдиху, "чотири" при новому видиху і т.д. Продовжуйте рахунок тільки до "десяти", оскільки з великими числами рахунок подиху складний. І пройдіть два-три таких цикли.

Акцентуйтеся на кожному рахунку. Віддавайте всю свою увагу саме "одному", саме "двом", саме "трьом" і т.д. Вкладайте себе в кожне число, слідкуйте за своїм вдихом, видихом, паузою. Зверніть увагу на ті перешкоди, що не дають Вам дихати в повну міру, і усуньте їх. У процесі подиху відчуйте ті зміни, що виникають у тілі під його впливом. Більше живіть сьогоденням, а не минулим і майбутнім.

Намагайтеся завершувати ситуації. Вчіться відслідковувати незавершені ситуації. Якщо Ви зазнаєте утиску незавершених справ, спробуйте скоротити їхнє число, для цього виконайте наступні чотири дії:

– усвідомте, що виявилися заручником незавершеної ситуації, яка вимагає свого рішення і марно розтрачує Ваші сили;

– прийміть рішення завершити її;

– подумайте про те, що у Ваших силах і що залежить саме від Вас, виберіть кращу можливість і покладайтеся на себе;

– запровадьте свій план у життя.

Якщо з першого разу ситуація не завершиться, пошукайте ще один вихід, але не залишайте її незавершеною.

Поради батькам

1. Уранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою

та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прикрощі, не вживайте образливих слів.

2. Не підганяйте її, розрахувати час — це ваш обов'язок, якщо ви цю проблему не вирішили — провини дитини в цьому немає.

3. Не посилайте дитину до школи без сніданку: у школі вона багато працює, витрачає сили.

4. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів, застережень: «Дивися, поводься добре!», «Щоб не було поганих балів» тощо. У дитини попереду важка праця.

5. Забудьте фразу: «Що ти сьогодні отримав?» Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитися (згадайте, як вам важко після виснажливого робочого дня). Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитися, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це ви не витратите багато часу.

6. Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, нехай заспокоїться, а згодом сама все розкаже.

7. Зауваження вчителів вислуховуйте без присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте сваритися. Говоріть із дитиною спокійно.

8. Після школи дитина не повинна сідати відразу за виконання завдань, необхідно 2-3 години відпочити.

9. Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15-20 хвилин необхідно відпочивати 10-15 хвилин.

10. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, давайте їй можливість самостійно працювати. А коли вже потрібна допомога, то без крику, спокійно, з похвалою та підтримкою, вживаючи слова: «не хвилюйся», «ти все вмієш», «давай поміркуємо разом», «згадай, як пояснював учитель» тощо.

11. Під час спілкування з дитиною не вживайте фразу: «Якщо ти будеш добре вчитися, то...».

12. Упродовж дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини

13. У сім'ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих із дитиною. Усі суперечки щодо виховання дитини вирішуйте самі, без неї. Коли щось не виходить, порадьтесь з учителем, психологом. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

14. Завжди будьте уважними до стану здоров'я дитини, коли щось турбує її: головний біль, поганий стан.

15. Залучайте дітей до хатньої і суспільної праці, точно визначте коло їх обов'язків.

16. Учіть підлітка:

• цінувати дружбу, поважати суспільну думку;

• правильно оцінювати свою поведінку й поведінку інших;

• порівнювати свої дії з діями інших, робити відповідні висновки.

17. Виховуйте:

• витримку, наполегливість, готовність переборювати труднощі.

• чесність, правильність, уміння відстояти честь свою, родини, колективу тощо.

18. Виробляйте звичку сумлінно виконувати завдання, доручення вчителів, батьків, учнівського колективу.

19. Ні за яких обставин не заглядайте в портфель і кишені дитини. Навіть якщо вам здається, що ви все повинні знати про своїх дітей.

20. Коли ваша дитина прокидається, скажіть їй «Доброго ранку!» і не чекайте відповіді. Почніть день бадьоро, а не із зауважень і сварок.

21. Коли дитина повертається зі школи, запитайте: «Що сьогодні було цікавого?»

22. Намагайтеся, щоб дитина була прив'язана до помешкання. Повертаючись додому, не забувайте сказати: «А все-таки, як добре вдома!»

23. Ваша дитина принесла бали на семестр. Знайдіть за що її похвалити.

24. Постійно говоріть дитині: «Ти гарний, але не кращий за інших».

25. Скажіть дитині: «Не будь чепуруном — у класі не люблять чепурунів, не будь і замазурою — у класі таких не люблять. Будь просто акуратним».

26. Коли ви роздратовані, почніть говорити з дитиною тихо, ледь чутно, тоді роздратування відразу проходить.

27. Коли дитина виходить з будинку, обов'язково проведіть її до дверей і скажіть: «Не квапся, будь обережний».

28. Коли син чи дочка повертаються зі школи, зустрічайте його (її) біля дверей. Дитина повинна знати, що ви раді її поверненню, навіть якщо вона провинилася.

Батьки, пам'ятайте!

Якщо:

Дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;
Дитину висміюють, вона стає замкнутою;
Дитину хвалять, вона вчиться бути шляхетною;
Дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;
Дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини;
Дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;
Дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою;
Дитина росте в безпеці, вона вчиться вірити в людей;
Дитина росте у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною;
Дитина росте в розумінні і дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Якою ви повинні

відпускати

дитину до школи

- Учень повинен приходити до школи чистим: із чистими руками, шиєю, обличчям. Нігті на руках повинні бути коротко обрізані, волосся охайно розчесане.

- Учень повинен одягатися в чисту, охайну учнівську форму. Взуття повинно бути начищеним, чистим.

Що повинно бути у портфелі:

- Учень повинен мати при собі чисту носову хусточку.

- У портфелі мають бути акуратно складені речі, потрібні для занять на цей день.

- Книжки слід обгорнути. На обгортці має бути напис: предмет, прізвище учня, клас та номер школи.

- Щоб зошити мали охайний вигляд, потрібно класти їх у папку.

- Олівці, ручки покладіть у пенал.

- Стежте за, тим, щоб звечора все було готове до навчального дня і в портфелі не було нічого зайвого.

Виконуємо домашнє завдання

1. Учень упорядковує своє робоче місце, свій стіл для навчальних занять чи місце, відведене йому за спільним столом.

2. За записами у щоденнику чи в зошиті встановлює, що саме йому задали.

3. Згадує, у якій послідовності радив учитель виконувати те або інше завдання.

4. Готує потрібні підручники та приладдя: ручку, олівець тощо.

5. Знаходить завдання в підручнику, текст статей та письмових вправ, текст задач тощо.

6. Згадує навчальний матеріал, який пояснював учитель на уроці.

8. Виконує роботу.

9. Звіряє зроблене з тим, що потрібно було зробити: чи часом чогось не забув.

10. Перевіряє, чи правильно виконав завдання; якщо є помилки — виправляє.

11. Якщо це можливо, звертається до батьків або до інших старших членів сім'ї з проханням перевірити, чи розуміє він зміст прочитаної статті, чи правильно розповідає, чи навчився пояснювати розв'язання задачі.

Як спілкуватися з дитиною

1. Спілкування на рівних. Рівень очей.

2. Попросити дитину вас чому-небудь навчити.

3. Запитувати в дітей поради.

4. Цікавитися планами дитини та їх враховувати.

5. Запитувати в дитини її річ і стукатися до неї в кімнату.

6. Просити допомоги в чому-небудь. Після цього не критикувати.

7. Давати посильні доручення - з відомим успіхом.

8. Схвалення взагалі (у цілому).

9. Підтримка у важкій ситуації (навести приклад із власного життя знайти три позитивних моменти — оптимістичний погляд на життя).

10. Не сюсюкати з дитиною. Розмовляти як з дорослим.

11. Зустрічати як кращого друга і проводжати.

12. Якщо ви не праві, просіть вибачення.

13. Дозволяйте дитині виражати свої почуття і діліться своїми.

14. Дозволяйте робити дітям помилки і зустрічатися з їхніми наслідками (негативний досвід — це теж досвід).

15. 100 %-ва увага мінімум 15 хвилин щодня.

16. Концентруйте увагу не на помилці, а на тому, як вийти зі складної ситуації.

17. Тілесний контакт 2-3 рази на день мінімум.

ПОЧУЙТЕ СЕРЦЕМ ГОЛОС ВАШОЇ ДИТИНИ

Окрім їжі, дайте мені тепло сердечність, безпечний спокій і вашу любов.
Дозвольте втішатися моїми замислами у цьому дивному світі постійних змін.
Дозвольте у міру своїх сил сідати, соватись, вставати, ходити, бігати, лазити, скакати.
Не кажіть, що я співаю, бавлюся чи експериментую "Забагато, задовго, зачасто”.
Дозвольте мені ставити питання і отримувати чесні відповіді, а також експериментувати,
шукати і досліджувати.
Не ідентифікуйте ваші почуття і думки з природними потребами мого організму.
Не карайте мене, коли я й так переживаю за невдачі, сама ж бо невдача є вже карою для мене.
Говоріть до мене серцем, очима, посмішкою, вашими руками: ваші слова не завжди мені зрозумілі.
Нехай довкола мене живуть гарні і лагідні люди.
Нехай тут царює мир – передумова мого розвитку.
У вашій хаті відпустіть мені у власність один куточок і частину вашої уваги та вашого часу.
Навчіть мене розуміти й відчувати красу і тішитися – радіти з усього, хоч би навіть і з найбільшою дурнички.
Підтримуйте та заохочуйте мене до праці, навіть і тоді, коли я роблю ще сотні помилок.
Будьте терплячі до мого безладдя, я ж бо є тільки дитиною і учнем.
Надайте і мені частину відповідальності, вимірену до моїх сили і моїх можливостей.
Навчіть мене брати участь у забаві, зайнятті і праці.
Зважайте на мої забави і з них робіть висновки, як даватиму собі раду із життя і його труднощами.
Коли загадаєте мені зробити це або те, скажіть також "як” і "чому”.
Учиніть усе, щоб я відчувала свою значимість і потрібність для вас, своє місце у планах вашої родини та школи.
Будьте до мене доброзичливі та лояльні, щоб я навчалася відплачувати іншим людям тим самим.
Покажіть, як дотримувати обіцянки, слова.
Не думайте про мене лише як про немовля, коли я хочу рости і бути великою.
Нехай ніколи не боюся втратити Вашу любов.
Не накидайте мені Ваших переляків і острахів.
Допоможіть мені потроху перемагати біль і марні забаганки, і тішитися майбутніми радощами.
Навчіть мене рівноваги, коли ви на мене гніваєтеся, але не боятися гніву, коли він справедливий і виправданий.

Для Вас, учні!

У яких випадках

звертатися

до соціального

педагога?

- Якщо у Твоїй родині є проблеми, які Тебе постійно турбують, заважають нормально вчитися та відчувати себе щасливим;
- якщо хтось примушує Тебе до вчинків, що суперечать нормам моралі, пригнічують Твою гідність, а Ти не знаєш як себе поводити у такій ситуації;
якщо Ти відчуваєш, що Тобі потрібна допомога лікаря або юриста, проте не наважуєшся звертатися до батьків;
- і просто коли Тобі здається, що всі інші відвернулися від Тебе і ніхто тебе вже не зрозуміє...

Пам’ятка для школярів

Шановні діти !

Додержання нижче зазначених порад та рекомендацій надасть Вам можливість уберегтися від біди.

Якщо ти опинився вдома без батьків, нікому чужому або малознайомому не відчиняй двері.
На питання чужих людей, чи є тато, мама, краще відповісти, що батьки зараз відпочивають вдома.
На телефонні дзвінки із запитаннями, чи є, та коли повернуться батьки з роботи, потрібно відповідати, що вони зайняті, та запитати, кому та куди їм потрібно зателефонувати.
Не запрошуй додому малознайомих хлопчиків та дівчаток.
Не вихваляйся перед оточуючими про те, які є у вашій квартирі дорогі речі.
Дуже правильно роблять діти, які знайомлять батьків зі своїми друзям.
Не лякайся, якщо, знаходячись вдома, почуєш, що хтось намагається відчинити вхідні двері, а голосно спитай „Хто там?".
Якщо двері продовжують відчиняти чужі люди - буде правильним зателефонувати „02" та викликати міліцію, точно вказавши адресу, після чого з балкону або з вікна покликати сусідів або оточуючих на допомогу.
Виходячи з дому, не забувай зачиняти балкон та вікна, особливо, якщо мешкаєш на нижніх поверхах.
Не залишай в дверях записок - це привертає увагу сторонніх.
Будь уважним з ключами від квартири - не губи, не залишай під половиком, у поштовому ящику та у інших місцях.
У разі, якщо ти загубив ключі або не пам'ятаєш, де залишив ключі, важливо одразу повідом йти батьків та замінити замки в дверях.
На вулиці будь уважним та обережним. Переходь проїзну частину тільки на зелений сигнал світлофора або на визначеному пішохідному переході.
Не стій поряд з автомобілем, що зупинився - це небезпечно.
Не сідай до незнайомих в автомобіль покататися, навіть якщо дуже хочеться або ти запізнюєшся.
Якщо незнайомі запросили послухати музику, подивитися відеофільми, погратися із собакою (може бути й інший привід), не поспішай погоджуватися, перед тим обов'язково порадься з батьками або вчителями.
Не треба на вулиці розмовляти з п'яними, навіть знайомими людьми. оскільки нетверезий чоловік дуже змінюється, його вчинки можуть бути непередбачуваним та жорстоким.
Необхідно знати, що все нове, незнайоме приховує в собі небезпеку. Незнайомі предмети - пакети, банки, пляшки ні в якому разі не можна відкривати, нюхати, збирати, кидати в полум'я. В них можуть бути отруйні речовини (рідина, порошок або газ), які можуть потягти тяжкі отруєння, вибухи.
Не бери сірники, не розводь багаття, не вмикай незнайомі електроприлади, не роби самостійно всілякі досліди при відсутності батьків.
Якщо в дворі або біля школи хлопчики вимагають гроші, намагайся запевнити їх, що грошей в тебе немає, та повідом про цей випадок батьків та працівників міліції.
Не бери із собою великої суми грошей, однак, якщо раптово такі гроші опинилися в кишені, нікому не розповідай про це.
Якщо відчуваєш, що тебе переслідують, зайди до найближчого магазину, іншої установи або попроси дорослого перехожого довести тебе одому. Щоб не сталося з тобою, твоїми близькими, звертайся до міліції, де завжди знайдеш добру пораду та допомогу.